Звичайно, дуже добре, коли ще у дошкільному віці у дитини буде вироблена звичка керувати своєю поведінкою і тісно пов`язана з цією звичкою риса - організованість. Що робити для цього? Перш за все, дуже корисно для дитини виконувати яку-небудь справу разом з дорослими. Яку саме - в даному випадку не так вже й важливо. Необхідно лише, щоб ця робота виконувалась швидко, весело, без пепереднього "розкачування" і довгих пауз. Наприклад, можна разом займатися боротьбою з брудним посудом: ви миєте, дитина витирає; або розповідати за ілюстраціями знайому казку: ви сторінку, дитина сторінку. Нехай спочатку посуд буде погано витертий, а казку доведеться розповідати нецікаву для вас. Нічого страшного. Проте впродовж спільної діяльності ваша дитина набуватиме вміння цілком віддаватися справі.

   Дуже важливо також виробити в сина чи доньки звичку переключатися з однієї справи на іншу. Якщо батьки кличуть їсти, то дитина повинна припинити гру і йти до столу. Не дозволяйте їй ігнорувати батьківські вказівки. Адже ми часто спостерігаємо таке: обід готовий, батьки просять дитину до столу, а вона відповідає: "Зараз", і ще довго продовжує займатися попередньою справою. Так повторюється доти, поки хтось із дорослих не виходить із себе. А треба було просто після першого "недочутого" запрошення підійти до свого чада і, давши йому час завершити (до однїєї хвилини), привести із собою, не даючи волю емоціям, говорячи із ним твердо і спокійно.  

       Звичайно, дитина є дитина. І організованість не може бути її основною рисою. Не потрібно вимагати, щоб вона весь час була підтягнута, "ходила струнко". Нехай у неї обов`язково буде вільний час, коли ніхто з дорослих її не "регулює". Але дуже важливо привчати дитину розмежовувати години дозвілля і час, коли вона зайнята чимось серйозним, не змішувати справу з грою, не перетворювати одне в інше. Але скільки разів доводиться бачити картину, коли за обідом дитина не стільки їсть, скільки ліпить із каші на тарілці якісь фігурки. А батьки на це не звертають уваги. Повернувся з прогулянки, почав знімати кросівки і пішов стрибати на одній нозі кімнатою. Вирушив мити руки - і загрався зі струменем води. Батьки не повинні бути пасивними спостерігачами таких сцен. Адже теж саме буде відбуваотися під час виконання домашніх завдань у школі: то захочеться поставити олівець вертикально, то голуба з аркуша зробити, то кота погладити...  

      Одне побажання: спершу подивіться на себе критичним поглядом: чи не "в вас" пішли син чи донька своєю неорганізованістю, невмінням спланувати дії, довести справу до кінця? Трапляється, що у своїх навчальних справах дитина відтворює стиль життя, який панує в сімі`ї. В такому випадку негайно "перегляньте" цей стиль і, перш за все, самі спробуйте стати організованим, а вже потім це вимагайте від дитини і привчайте до цього.